- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 1.858
- Репутация
- 527
- Реакции
- 1.064
Як визначити, що в мене БАР, та який вплив має ПАР на БАР.
Авторка – Вікторія Шаповалова, психотерапевт напрямку гештальт, членкиня Української спілки психотерапевтів
Біполярний афективний розлад (БАР, код F31 в Міжнародній класифікації хвороб) – хронічне психічне захворювання, в якому періоди нормального настрою змінюються епізодами підвищеного (гіпоманія і манія) та зниженого (субдепресія та депресія) настрою. Епізоди також називають фазами, а періоди здорового стану між ними – інтермісіями, або еутімією.
Біполярний розлад відносять до розладів настрою. Це значить, що проявляється він насамперед у порушенні емоційної сфери.
Щоб зрозуміти, чому розлад настрою небезпечний, давайте згадаємо, яку роль у нашому житті відіграють емоції.
А тепер уявімо, що така збалансована біохімією мозку система емоційного переживання зламана. Тоді емоції перестають відображати навколишню дійсність і починають жити власним життям. Наприклад, ви закінчили престижний університет, отримали декілька перспективних пропозицій по роботі, у вас довірливе коло спілкування, але при цьому всьому вам нічого не цікаво. Ви ненавидите себе і своє життя, і тільки й думаєте про те, щоб день поскоріше закінчився. Або, навпаки, вас звільнили з роботи, ви розійшлися з коханою людиною, але відчуваєте необґрунтовану радість і берете кредит, щоб продовжувати веселитися.
Якщо ви надовго застряєте в тому або іншому емоційному стані, якщо сила та довжина перебігу емоцій не пов’язана з життєвими обставинами, можна говорити про розлад настрою.
Не існує єдиної картини біполярного розладу. Фази можуть чергуватися з різною частотою та в різному порядку. Поєднання і сила симптомів також можуть відрізнятися у різних пацієнтів. Справедливо буде сказати, що кожен «біполярник біполярний по-своєму».
Оскільки біполярний розлад хронічний – це значить, що протягом життя підйоми і спади можуть повторюватися, тому дуже важливо мати медикаментозну підтримку та контакт з психіатром, а також проходити психотерапію.
При біполярному розладі – це період зниженого настрою, енергії та активності, який триває від декількох тижнів до декількох місяців підряд. Головний індикатор депресії – ангедонія – втрата здатності отримувати радість і задоволення від того, що раніше подобалося. Цей стан обумовлений фізіологічно: мозок виробляє меншу кількість хімічних речовин, що забезпечують почуття задоволення. Також депресія змінює фізіологічні процеси в організмі – сон та апетит.
На цьому фоні падає самооцінка, виникають почуття провини та відчуття власної нікчемності, втрата сенсів і нерідко бажання померти.
Депресивний епізод неможливо розвіяти, оскільки біохімія впливає на наше сприйняття. Людині може зовсім на короткі години стати трохи краще, але стан повертається.
Класичною вважається меланхолічна депресія. Симптомами є почуття туги та відчаю, власної нікчемності і безпорадності. Саме тут основним симптомом виступає ангедонія, що порушує мотивацію до дій та призводить до закритості особистості від оточення.
При тривожній депресії людина знаходиться в постійному стані не тільки депресії, але і тривоги, часто її супроводжує почуття, що в майбутньому трапиться щось погане і думки нав’язливо розкручуються в цій темі.
При атиповій депресії проявляються нетипові для депресії симптоми: підвищений апетит, дуже довгий сон на фоні постійної слабкості та втоми.
Основні симптоми депресії:
У своєму класичному прояві манія являє собою протилежність депресії: людина відчуває різкий підйом, її мислення прискорюється, вона стає гіперактивною. Маніакальний епізод розвивається швидше депресивного і триває менше – від декількох днів до декількох тижнів, рідше – місяців.
Для постановки діагнозу епізод має тривати більш ніж тиждень та призводити до порушень звичайного життя індивіда. Якщо людина здатна контролювати свою поведінку і не вибивається зі звичного ритму, вірогідно це не манія, а гіпоманія.
Основні симптоми манії:
У кожної людини свій набір симптомів та проявів. Якоюсь мірою маніакальні симптоми підсилюють властивості характеру: щедра людина починає роздавати гроші, творча – придумує геніальну (або ні) роботу, активна в роботі – оформляє кредит на новий стартап. Але може бути по-інакшому: сім’янин йде у всі тяжкі або закрита скромна дівчина включається в нерозбірливі сексуальні стосунки.
У багатьох людей з БАР не розвиваються повноцінні маніакальні епізоди. У них проявляється тільки гіпоманія – легка ступінь манії, при якій виражені ті самі симптоми, але помірно. Так відбувається при біполярному розладі ІІ типу.
Основні симптоми гіпоманії:
При гіпоманії людина щаслива, має творчий підйом, продуктивна та почуває себе впевнено. Зі сторони це приємна, жива, продуктивна людина. Але небезпека в тому, що при такому тривалому піднесенні обов’язково наступним буде спад. Психіка не може постійно працювати на позитивний настрій, він має приходити в стабільність, а тому спад викликаний біохімією мозку.
Самокритика збережена, так що оцінити власний стан можливо. Насамперед ви відчуваєте, що з вами відбувається щось трішки незвичне. Хтось це описує як різке «просвітлення», «позбавлення від невпевненості та сором’язливості», хтось – як стан збудження, надмірної чутливості та гостроти переживань.
Поставте собі запитання: чи сталося у вашому житті щось настільки хороше, що зараз ви відчуваєте щастя? Якщо причин для радості недостатньо, але у вас настрій свята – можливо, у роботі вашого мозку щось пішло не так.
Також у стані гіпоманії визнати, що з вами щось не так, дуже важко – адже настрій хороший, ви активні та продуктивні. Особливо важко, якщо гіпоманія прийшла після депресії. Але гіпоманія непередбачувана, вона може призвести до спаду або через декілька епізодів перерости в манію чи психоз.
Люди з БАР більш схильні до зловживання ПАР та частіше стають залежними. Це пояснюється, з одного боку, психологічними причинами (слабкий самоконтроль у манії та вживання як «самодопомога» при депресії), з іншої – фізіологічними. Систематичне зловживання додатково «розхитує» нервову систему, роблячи її ще більш схильною до приступів захворювання.
Вживання наркотичних речовин та алкоголю – найбільш поширений тригер приступів біполярного розладу.
1. Метиловий спирт являє собою нейротоксин. Він у самому прямому сенсі вбиває нервові клітини. При регулярному вживанні об’єм мозку зменшується, що призводить до порушення когнітивної сфери, а надалі викликає раннє слабоумство.
2. Алкоголь – це депресант. Тобто це речовина, що знижує активність центральної нервової системи. Надмірне вживання підвищує схильність до депресії та викликає її при БАР.
3. Найнебезпечніше, що може зробити людина з БАР, – це змішати свої медикаменти для лікування з алкоголем. Поєднання психоактивних речовин з препаратами для лікування БАР не тільки несумісне, а ще й небезпечне: воно може призвести до сильної інтоксикації мозку, а в гірших ситуаціях до коми та летального випадку.
1. Вживання – частий тригер для маній та депресій, а наркотики найчастіше провокують психотичні приступи, що усугубляє перебіг хвороби і лікується виключно в стаціонарі. Стимулятори прискорюють мислення та фізичну активність, перешкоджають втомі, знижують потребу в сні та їжі, підвищують лібідо. Видається дуже знайомим, чи не так? Вживання наркотику здатне спровокувати манію з подальшим психотичним епізодом. Це означає, що вже буде не приємно і ейфорично, а людина не розумітиме, де реальність, а де ілюзія. Часто цей стан схожий на справжній «бед тріп», от тільки дія його не закінчиться з часом, а «зніметься» стаціонарним лікуванням у відділенні гострих станів психіатрії.
2. Вживання в підлітковому та юнацькому віці здатне спровокувати більш ранній початок біполярного розладу. А рання поява симптомів означає більш тяжкий перебіг хвороби.
3. Довготривале вживання ускладнює перебіг хвороби та робить майже неможливим лікування медикаментами. Наприклад, при поєднанні стимуляторів І антидепресантів може розвинутися серотоніновий синдром, що супроводжується тахікардією, підвищенням температури, судомами. Стан може стати смертельно небезпечним, якщо температура підіймається за 40, та порушується робота нирок та печінки.
4. БАР та залежність разом у однієї людини – набагато небезпечніший стан, ніж щось одне з двох. Поєднання діагнозів означає більш високий ризик суїцидальної і небезпечної поведінки та інфекційних захворювань.
Якщо ви маєте залежність і БАР – вам вкрай необхідна підтримка психотерапевта. Як ми зазначили, медикаменти – це першочергове лікування, але воно не буде допомагати (якщо не шкодитиме) у разі вживання ще й коктейлю стимуляторів чи/та наркотиків. Психотерапевт допоможе зрозуміти причину вживання і разом з вами дослідить, як можна змінити залежність на ті звички, що працюють на вас.
blog.drugstore.org.ua
Авторка – Вікторія Шаповалова, психотерапевт напрямку гештальт, членкиня Української спілки психотерапевтів
▪▪▪
«Моє життя неначе йде по колу – підйом, коли я всього добиваюся, я відкритий та комунікабельний, а далі спад – коли я все втрачаю, і жити перестає хотітись».
▪▪▪
«Моє життя неначе йде по колу – підйом, коли я всього добиваюся, я відкритий та комунікабельний, а далі спад – коли я все втрачаю, і жити перестає хотітись».
▪▪▪
Біполярний афективний розлад (БАР, код F31 в Міжнародній класифікації хвороб) – хронічне психічне захворювання, в якому періоди нормального настрою змінюються епізодами підвищеного (гіпоманія і манія) та зниженого (субдепресія та депресія) настрою. Епізоди також називають фазами, а періоди здорового стану між ними – інтермісіями, або еутімією.
Біполярний розлад відносять до розладів настрою. Це значить, що проявляється він насамперед у порушенні емоційної сфери.
Щоб зрозуміти, чому розлад настрою небезпечний, давайте згадаємо, яку роль у нашому житті відіграють емоції.
- Емоції допомагають швидко орієнтуватися в ситуації та адекватно на неї реагувати.
- Вони формують настрій – тобто загальний емоційний фон.
- Емоції відіграють ключову роль у спілкуванні, попереджають нас про небезпеку, наприклад, як тривога, а ще «мотивують» чи «карають» нас за дії, які ми вважаємо правильними або неправильними, як почуття провини.
А тепер уявімо, що така збалансована біохімією мозку система емоційного переживання зламана. Тоді емоції перестають відображати навколишню дійсність і починають жити власним життям. Наприклад, ви закінчили престижний університет, отримали декілька перспективних пропозицій по роботі, у вас довірливе коло спілкування, але при цьому всьому вам нічого не цікаво. Ви ненавидите себе і своє життя, і тільки й думаєте про те, щоб день поскоріше закінчився. Або, навпаки, вас звільнили з роботи, ви розійшлися з коханою людиною, але відчуваєте необґрунтовану радість і берете кредит, щоб продовжувати веселитися.
Якщо ви надовго застряєте в тому або іншому емоційному стані, якщо сила та довжина перебігу емоцій не пов’язана з життєвими обставинами, можна говорити про розлад настрою.
Не існує єдиної картини біполярного розладу. Фази можуть чергуватися з різною частотою та в різному порядку. Поєднання і сила симптомів також можуть відрізнятися у різних пацієнтів. Справедливо буде сказати, що кожен «біполярник біполярний по-своєму».
Оскільки біполярний розлад хронічний – це значить, що протягом життя підйоми і спади можуть повторюватися, тому дуже важливо мати медикаментозну підтримку та контакт з психіатром, а також проходити психотерапію.
▪▪▪
ФАКТИ
ФАКТИ
- Перші симптоми біполярного розладу проявляються в молодому віці – більш ніж у половині випадків до 18 років, у більшості до 30 років.
- Як правило, розлад починається з депресії, хоча у чоловіків нерідко першою виникає гіпоманія.
- В середньому одна людина проживає за життя приблизно 10 епізодів. Але є випадки коли циклів може бути більше 50.
- За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, БАР – 12-й у списку причин інвалідності. При відсутності лікування хвороба часто призводить до втрати дієздатності.
- Від 20 до 60 відсотків людей з БАР здійснювали спробу суїциду. Від 4 до 16 відсотків – загинули. Це частіше ніж при клінічній депресії та шизофренії.
- Важливе правильно підібране лікування і постійна консультація психіатра. При БАР антидепресанти можуть спровокувати інверсію фази – тобто швидко перемикнути депресію в манію.
▪▪▪
ДЕПРЕСІЯ
ДЕПРЕСІЯ
При біполярному розладі – це період зниженого настрою, енергії та активності, який триває від декількох тижнів до декількох місяців підряд. Головний індикатор депресії – ангедонія – втрата здатності отримувати радість і задоволення від того, що раніше подобалося. Цей стан обумовлений фізіологічно: мозок виробляє меншу кількість хімічних речовин, що забезпечують почуття задоволення. Також депресія змінює фізіологічні процеси в організмі – сон та апетит.
На цьому фоні падає самооцінка, виникають почуття провини та відчуття власної нікчемності, втрата сенсів і нерідко бажання померти.
Депресивний епізод неможливо розвіяти, оскільки біохімія впливає на наше сприйняття. Людині може зовсім на короткі години стати трохи краще, але стан повертається.
Класичною вважається меланхолічна депресія. Симптомами є почуття туги та відчаю, власної нікчемності і безпорадності. Саме тут основним симптомом виступає ангедонія, що порушує мотивацію до дій та призводить до закритості особистості від оточення.
При тривожній депресії людина знаходиться в постійному стані не тільки депресії, але і тривоги, часто її супроводжує почуття, що в майбутньому трапиться щось погане і думки нав’язливо розкручуються в цій темі.
При атиповій депресії проявляються нетипові для депресії симптоми: підвищений апетит, дуже довгий сон на фоні постійної слабкості та втоми.
Основні симптоми депресії:
- Знижений настрій, подавленість та відчай протягом всього дня або протягом довгого часу. Часто люди з БАР відмічають, що на вечір їм стає трохи краще, але з новим днем все повертається.
- Відсутність радості та позитивних емоцій, задоволення від справ, що раніше приносили сатисфакцію.
- Втома, в’ялість, слабкість, порушення сну та апетиту.
- плаксивість або, навпаки, дратівливість
- відсутність бажання комунікувати, бажання бути наодинці, подалі від суспільства
- неприємні, болісні відчуття в області грудної клітки
- знижена самооцінка, почуття провини, нікчемності
- похмурий погляд на власне життя, майбутнє, почуття неминучості чогось поганого
- зниження когнітивних функцій: труднощі з концентрацією уваги, уповільнення мислення, складність приймати рішення
- зниження лібідо.
▪▪▪
МАНІЯ
«Одного разу мені так сильно захотілося танцювати, що я прямо на вулиці почала кричати пісні та рухатися під музику. Це продовжувалося десь з годину, а потім я лягла на асфальт. Мені було так добре, що я продовжувала співати лежачи. Іншого разу мені здавалося, що всі люди навколо мої знайомі, і я спокійно підходила до них і розмовляла, розповідаючи як я добре себе почуваю».
▪▪▪
МАНІЯ
«Одного разу мені так сильно захотілося танцювати, що я прямо на вулиці почала кричати пісні та рухатися під музику. Це продовжувалося десь з годину, а потім я лягла на асфальт. Мені було так добре, що я продовжувала співати лежачи. Іншого разу мені здавалося, що всі люди навколо мої знайомі, і я спокійно підходила до них і розмовляла, розповідаючи як я добре себе почуваю».
▪▪▪
У своєму класичному прояві манія являє собою протилежність депресії: людина відчуває різкий підйом, її мислення прискорюється, вона стає гіперактивною. Маніакальний епізод розвивається швидше депресивного і триває менше – від декількох днів до декількох тижнів, рідше – місяців.
Для постановки діагнозу епізод має тривати більш ніж тиждень та призводити до порушень звичайного життя індивіда. Якщо людина здатна контролювати свою поведінку і не вибивається зі звичного ритму, вірогідно це не манія, а гіпоманія.
Основні симптоми манії:
- Підвищений настрій, гіперпродуктивність, почуття ейфорії.
- Зниження потреби у сні, часто відсутність сонливості, людина може зовсім не спати або спати декілька годин.
- Прискорене мислення, інколи «стрибки ідей».
- Підвищена комунікабельність, прискорене мовлення. Втрата відчуття дистанції з іншими людьми.
- Ослаблення самокритики та самоконтролю, що призводить до ризикованої і неадекватної поведінки.
- підвищена роздратованість або конфліктність, агресивна поведінка
- переоцінка власних здатностей та часто схильність до грандіозних ідей (тут може проявлятися такий симптом, як манія величі)
- підвищене лібідо, часто проміскуїтет та сексуальна нерозбірливість
- прагнення ризику та гострих відчуттів
- імпульсивні грошові витрати, кредити
- незвичний творчий підйом
- маячні симптоми та галюцинації.
У кожної людини свій набір симптомів та проявів. Якоюсь мірою маніакальні симптоми підсилюють властивості характеру: щедра людина починає роздавати гроші, творча – придумує геніальну (або ні) роботу, активна в роботі – оформляє кредит на новий стартап. Але може бути по-інакшому: сім’янин йде у всі тяжкі або закрита скромна дівчина включається в нерозбірливі сексуальні стосунки.
▪▪▪
ГІПОМАНІЯ
ГІПОМАНІЯ
У багатьох людей з БАР не розвиваються повноцінні маніакальні епізоди. У них проявляється тільки гіпоманія – легка ступінь манії, при якій виражені ті самі симптоми, але помірно. Так відбувається при біполярному розладі ІІ типу.
Основні симптоми гіпоманії:
- підвищена активність
- підвищена комунікабельність, але немає скорочення дистанції
- підвищене лібідо
- труднощі з концентрацією уваги і відволікання на власні, більш приємні ідеї
- надмірне фантазування
Як розпізнати гіпоманію?
При гіпоманії людина щаслива, має творчий підйом, продуктивна та почуває себе впевнено. Зі сторони це приємна, жива, продуктивна людина. Але небезпека в тому, що при такому тривалому піднесенні обов’язково наступним буде спад. Психіка не може постійно працювати на позитивний настрій, він має приходити в стабільність, а тому спад викликаний біохімією мозку.
Самокритика збережена, так що оцінити власний стан можливо. Насамперед ви відчуваєте, що з вами відбувається щось трішки незвичне. Хтось це описує як різке «просвітлення», «позбавлення від невпевненості та сором’язливості», хтось – як стан збудження, надмірної чутливості та гостроти переживань.
Поставте собі запитання: чи сталося у вашому житті щось настільки хороше, що зараз ви відчуваєте щастя? Якщо причин для радості недостатньо, але у вас настрій свята – можливо, у роботі вашого мозку щось пішло не так.
Також у стані гіпоманії визнати, що з вами щось не так, дуже важко – адже настрій хороший, ви активні та продуктивні. Особливо важко, якщо гіпоманія прийшла після депресії. Але гіпоманія непередбачувана, вона може призвести до спаду або через декілька епізодів перерости в манію чи психоз.
▪▪▪
ЧОМУ ПСИХОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ПРИ БАР?
«Все ще не можу зрозуміти, чому мені не приходила думка, що медицина може допомогти. Чому лікар був у самому останньому варіанті після наркотиків та спроб суїциду».
▪▪▪
ЧОМУ ПСИХОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ПРИ БАР?
«Все ще не можу зрозуміти, чому мені не приходила думка, що медицина може допомогти. Чому лікар був у самому останньому варіанті після наркотиків та спроб суїциду».
▪▪▪
Люди з БАР більш схильні до зловживання ПАР та частіше стають залежними. Це пояснюється, з одного боку, психологічними причинами (слабкий самоконтроль у манії та вживання як «самодопомога» при депресії), з іншої – фізіологічними. Систематичне зловживання додатково «розхитує» нервову систему, роблячи її ще більш схильною до приступів захворювання.
Вживання наркотичних речовин та алкоголю – найбільш поширений тригер приступів біполярного розладу.
Про алкоголь і БАР необхідно знати наступні факти:
1. Метиловий спирт являє собою нейротоксин. Він у самому прямому сенсі вбиває нервові клітини. При регулярному вживанні об’єм мозку зменшується, що призводить до порушення когнітивної сфери, а надалі викликає раннє слабоумство.
2. Алкоголь – це депресант. Тобто це речовина, що знижує активність центральної нервової системи. Надмірне вживання підвищує схильність до депресії та викликає її при БАР.
3. Найнебезпечніше, що може зробити людина з БАР, – це змішати свої медикаменти для лікування з алкоголем. Поєднання психоактивних речовин з препаратами для лікування БАР не тільки несумісне, а ще й небезпечне: воно може призвести до сильної інтоксикації мозку, а в гірших ситуаціях до коми та летального випадку.
Ризики вживання наркотичних речовин
1. Вживання – частий тригер для маній та депресій, а наркотики найчастіше провокують психотичні приступи, що усугубляє перебіг хвороби і лікується виключно в стаціонарі. Стимулятори прискорюють мислення та фізичну активність, перешкоджають втомі, знижують потребу в сні та їжі, підвищують лібідо. Видається дуже знайомим, чи не так? Вживання наркотику здатне спровокувати манію з подальшим психотичним епізодом. Це означає, що вже буде не приємно і ейфорично, а людина не розумітиме, де реальність, а де ілюзія. Часто цей стан схожий на справжній «бед тріп», от тільки дія його не закінчиться з часом, а «зніметься» стаціонарним лікуванням у відділенні гострих станів психіатрії.
2. Вживання в підлітковому та юнацькому віці здатне спровокувати більш ранній початок біполярного розладу. А рання поява симптомів означає більш тяжкий перебіг хвороби.
3. Довготривале вживання ускладнює перебіг хвороби та робить майже неможливим лікування медикаментами. Наприклад, при поєднанні стимуляторів І антидепресантів може розвинутися серотоніновий синдром, що супроводжується тахікардією, підвищенням температури, судомами. Стан може стати смертельно небезпечним, якщо температура підіймається за 40, та порушується робота нирок та печінки.
4. БАР та залежність разом у однієї людини – набагато небезпечніший стан, ніж щось одне з двох. Поєднання діагнозів означає більш високий ризик суїцидальної і небезпечної поведінки та інфекційних захворювань.
▪▪▪
Якщо ви маєте залежність і БАР – вам вкрай необхідна підтримка психотерапевта. Як ми зазначили, медикаменти – це першочергове лікування, але воно не буде допомагати (якщо не шкодитиме) у разі вживання ще й коктейлю стимуляторів чи/та наркотиків. Психотерапевт допоможе зрозуміти причину вживання і разом з вами дослідить, як можна змінити залежність на ті звички, що працюють на вас.
Біполярний афективний розлад та психоактивні речовини
Як визначити, що в мене БАР, та який вплив має ПАР на БАР.
blog.drugstore.org.ua