Интересно Чи можна поєднувати псилоцибін і антидепресанти?

[Sepultura_North]

Чи можна поєднувати псилоцибін і антидепресанти?​

Швейцарські вчені спробували з’ясувати, як взаємодіють між собою псилоцибін та антидепресанти.

Зараз науковці активно вивчають питання, як псилоцибін можна використовувати для лікування депресії і тривожних станів. Прочитати детальніше про це можна тут. Проте вченим досі не зовсім зрозуміло, як із псилоцибіном взаємодіють антидепресанти, що застосовуються для тих самих цілей. Дослідники зі Швейцарії спробували розставити крапки над “і”. Результати опубліковані в журналі Clinical Psychology & Psychotherapy.

▪▪▪​

Депресія – розповсюджений у наш час психічний розлад, який характеризується стійким пригніченим настроєм, занепадом сил, розладами сну, втратою можливості отримувати задоволення від того, що раніше було приємним. Лікування депресії, особливо довготривалої, часто неможливе без антидепресантів.

Антидепресанти – це різні психотропні речовини, що поліпшують настрій, знімають почуття пригніченості, нервову напругу і тривогу, підвищують психічну активність, полегшують симптоми депресії. При цьому антидепресанти можуть мати цілу низку побічних ефектів, і приймати їх без призначення лікаря небезпечно.

У деяких випадках прийом високих доз антидепресантів, а особливо їх комбінація з психоактивними речовинами, може спровокувати небезпечний серотоніновий синдром (СС). Ступінь вираженості симптомів серотонінового синдрому варіюється – від легкої форми до важкої, включаючи потенційну можливість смерті. У легких випадках симптоми СС – це високий кров'яний тиск, прискорене серцебиття; у помірних – висока температура тіла, перезбудження, тремор, пітливість, розширені зіниці, діарея. У важких випадках температура тіла може підвищитися до 41°C і вище, ускладнення можуть включати судоми і значне руйнування м’язів. Серотоніновий синдром досить рідкісний, проте все ж він трапляється.

▪▪▪​

У дослідженні, про яке йде мова, поєднані псилоцибіновий психоделічний досвід та систематичне застосування антидепресанту есциталопраму або плацебо. Було організовано дві експериментальні сесії для дослідження реакції на псилоцибін (25 мг) у здорових добровольців після попереднього лікування есциталопрамом чи плацебо.

Есциталопрам не вплинув на позитивні переживання під час психоделічного досвіду, але значно зменшив негативні, серцево-судинні ускладнення та інші побічні ефекти псилоцибіну у порівнянні з плацебо. Психоделічні ефекти псилоцибіну також не були пригнічені. Окремо есциталопрам (та інші селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) переважно пригнічують як негативні емоції, так і позитивні. Психоделіки забезпечують терапевтичний ефект переважно через посилення позитивних емоцій, але не негативних.

Дослідження надає цінну інформацію про синергію фармакологічного впливу на триптамінові системи. Експерименти показують, що важких наслідків немає. Однак такий період прийому есциталопраму не відображає нейроадаптаційні ефекти, характерні для типових термінів лікування препаратором (місяці або навіть роки). Зі зростанням дози та тривалістю прийому значно збільшуються і ризики. Потрібні подальші дослідження з більш тривалим часом попереднього лікування антидепресантами для подальшого визначення взаємодії між антидепресантами та псилоцибіном.