- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 1.862
- Репутация
- 527
- Реакции
- 1.069
Це, мабуть, найбільш дратівливе з усіх відчуттів. Якщо ви вколете палець, то зможете ігнорувати біль. Але чи вдасться вам ігнорувати невгамовний свербіж? Без шансів.
Але чому? Донедавна дослідники не мали значного поступу у науковому вивченні свербежу. Але ситуація починає змінюватися. Тепер вчені знають, що відчуття свербежу передається через низку специфічних нейронів і шляхів, що відкриває шлях до нових типів лікування.
Але чому ми взагалі відчуваємо свербіж? Вважають, що у ссавців це відчуття виникло як своєрідний рефлекс, який допомагає їм позбуватися патогенних мікроорганізмів та рятуватися від шкідливих речовин у довкіллі. Але свербіж має також психологічний аспект, який ми ще не до кінця розуміємо.
Візьмімо феномен "заразного свербежу" - коли люди, які бачать, як хтось чухається, раптом самі починають відчувати свербіж. У 2011 році Гіл Йосипович, професор дерматології та лікар-науковець у Школі медицини Університету Міллера в Маямі, провів експеримент. Він попросив здорових людей із контрольної групи та людей з атопічним дерматитом (АД) - розладом, який викликає хронічний свербіж - переглянути короткі відео з людьми, які чухаються або сидять без діла.
Учасникам вводили або гістамін – хімічну речовину, яка викликає свербіж, – або нешкідливий фізіологічний розчин. Хоча обидві групи повідомили про посилення свербіння, воно було більш вираженим у пацієнтів з АД: 82% повідомили про посилення відчуття свербіння після перегляду відео людей, які чухаються.
Це явище характерне не лише для людей. У 2013 році Йосипович виявив, що коли дорослі макаки-резус дивилися відео, на якому чухалися інші мавпи, вони також починали спонтанно чухатися, що свідчить про те, що вони також відчувають заразний свербіж.
Але водночас існують дані, які свідчать про те, що ми та інші ссавці запрограмовані уникати людей, які чухаються - можливо, тому що чухання може сприйматися як сигнал інфекції чи захворювання.
Браян Кім, клініцист і нейроімунолог з Медичної школи Ікана лікарні Маунт-Синай у Нью-Йорку, під час лабораторного експерименту спостерігав, що миші, які бачать іншу мишу, яка чухається, прагнуть відійти від неї.
Водночас коли миша бачить, що інша миша відчуває біль, вона натомість намагається її лизати та доглядати за нею.
Це має сенс з еволюційної точки зору, оскільки вчені вважають, що свербіж ми розвинули як спосіб видалення паразитів, вошей і кліщів з нашого тіла, щоб запобігти зараженню.
Є докази того, що чухання забезпечує певний захист від інфекції. Наприклад, у будинках для літніх, де люди нерухомі й не можуть почухатися, часто трапляються епідемії корости. Іншими словами, люди, які часто чухаються, можуть ненавмисно посилати іншим сигнал про те, що у них заразна інфекція.
"Я думаю, що це інстинкт виживання", - каже Кім.
"Я живу в Нью-Йорку, і якщо я заходжу в метро й бачу, як хтось чухається, то інстинктивно намагаюся триматися подалі. Я думаю, що в нервовій системі людини закладено, що якщо хтось чухається, він може мати якусь заразну хворобу", - він каже.
"Однак якщо комусь боляче, людський інстинкт - підійти до цієї людини, це інстинкт виживання племені", - додає дослідник.
Можливо, з цієї причини люди, які страждають на хронічний свербіж, відчувають сором, збентеження та стигматизацію, пов’язані з їхнім захворюванням. Багато хто з них страждає від тривоги та депресії, а також має низьку самооцінку. Однак, на жаль, стрес може посилити свербіж, що призведе до нескінченного циклу свербіння та тривожності.
Але, за словами Йосиповича, останнє, що має зробити лікар, це сказати людям, які страждають на хронічний свербіж, припинити чухатися.
"Це як сказати комусь перестати позіхати - це неможливо, це рефлекс", - каже Йосипович.
Тож чому відчуття свербежу таке непереборне? Одна з теорій стверджує, що коли ми чухаємося, це надсилає до мозку сигнали болю.
Ці сигнали діють як відволікання, зменшуючи відчуття свербіння хоча б на секунду. Чухання також вивільняє нейромедіатор серотонін, який може відповідати за приємні відчуття. Однак справжні причини, чому так приємно чухатися, складні й до кінця не зрозумілі.
"Здається, справа можу бути в тому, як шкіра сприймає або передає інформацію в мозок, що вона не може впоратися з надто великою кількістю стимулів в одному місці одночасно", - каже Марліс Фассетт, професорка дерматології Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.
"Люди з хронічним свербежем відчувають задоволення від процесу чухання, - каже вона. - Нейрофізіологів цікавлять сенсорні нейрони задоволення, які іннервують шкіру, тому що позбутися приємного відчуття та залежності від чухання - це справді важлива терапевтична проблема.
Источник: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c9x0glj4gk7o
начинает работать на приделе или даже за ним))) вот почему так всё чешется и это очень приятно делать, это мозг получается просит перезагрузки
