- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 1.862
- Репутация
- 527
- Реакции
- 1.069
Катерина – канадійка, яка живе з біполярним розладом вже доволі довгий час. Депресія була постійним її супутником, але багато чого змінилося за останні півроку, коли їй призначили лікування кетаміном.
Можливо, ти вже в курсі, що кетамін ще в СРСР намагалися застосовувати для лікування деяких психічних станів. Препарат, який спочатку застосовувався як засіб для наркозу, згодом поширився як рекреаційна психоактивна речовина в багатьох країнах. Його забороняли, з ним боролися, але аж ось нарешті йому знайшлося місце в лікуванні депресивних розладів.
Давай подивимося, яким виявився досвід Катерини в кетамінотерапії.
▪▪▪
– Привіт :) Розкажи свою історію, як ти боролася з депресією.
Оу це було довго і боляче. Думаю, я страждала на депресію майже все життя, але не отримувала лікування, бо не зверталася по допомогу.
Вперше я пішла до лікаря коли вже зовсім припекло, і це був мій перший досвід з антидепресантами. Це допомогло, але не зовсім. Я приймала ці ліки декілька років, було то краще, то гірше, аж поки не трапився величезний епізод депресії – прямо на фоні прийому антидепресантів.
У мене загострилися всі симптоми, особливо суїцидальні думки і наміри, і лікар призначив мені інший антидепресант. Також я почала отримувати допомогу психотерапевта – пішла на когнітивно-поведінкову терапію. Таким чином протрималася ще кілька років, поки знову мене не накрив великий епізод депресії. Знову вбивчі суїцидальні думки, знов повна відраза до життя, неможливість робити майже нічого, я не могла працювати і втратила роботу.
Лікар не дуже заморочувався – підвищив дозу того самого антидепресанту і призначив новий курс психотерапії. Начебто я оговталася, але через декілька місяців мене знову накрило. Дозу знову підвищили, і призначили ще один препарат, наче для підсилення дії антидепресанту. Мені не було комфортно на цьому лікуванні, бо настрій почав стрибати догори і вниз як скажений, тоді той другий препарат відмінили і мене накрило просто страшенно.
▪▪▪
– Дуже тобі співчуваю. Іноді медицина здається абсолютно безсилою.
Саме так… Уяви собі, тоді мене направили у клініку розладів настрою, і там мені діагностували біполярний розлад. І виявилося, що антидепресант, який мені призначали до того, навпаки робив мені гірше! Я була просто в шоці, реально роки у смітник. Мені запропонували терапію на основі іншого, вже третього в моєму житті антидепресанту, і плюс стабілізатор настрою. Оця парочка спрацювала добре.
Декілька років я трималася досить нормально, якщо не рахувати того, що пару місяців на рік я почувалася недобре. Принаймні це був лише пригнічений настрій, без вбивчих суїцидальних думок.
Але рік тому все знову поламалося. Епізоди депресії ставали глибшими і довшими, я не могла працювати. Повернулися суїцидальні думки і наміри. Моя лікарка збільшувала дозу антидепресанту, додавала ще один – ефекту повний нуль, я все одно лежу і плачу.
В цей момент я зрозуміла, що треба щось робити. Тоді моя психіатриня запропонувала мені терапію кетаміном.
▪▪▪
– Тебе, напевно, це дуже надихнуло, дало надію?
Насправді спочатку я не дуже сприйняла цю ідею, бо у мене до того не було досвіду з рекреаційними речовинами і я взагалі поняття не мала, як моє тіло і мозок на те відреагують. Але потім почалася повномасштабна війна. З початку вторгнення я дуже переживала за Україну і це все зробило мене настільки тривожною, депресивною, пригніченою, що я готова була на все. Втрачати нема чого. Треба було дати собі шанс спробувати цю терапію.
▪▪▪
– Яким був твій перший досвід прийому?
Якщо чесно, перший досвід було спаплюжено тривожністю, страхом перед невідомим. Бо я як людина, яка ніколи до того не приймала, дуже переживала за реакцію свого організму. Однак лікарка мені дуже допомогла: ретельно мене вислухала і запевнила, що все буде в порядку. І побажала «щасливого польоту» – вона у мене жіночка з гумором.
Для лікування кетаміном в цій клініці обладнана окрема кімната. Вона невеличка, реально як коробочка, але в ній дуже затишно. З меблів лише пацієнтське крісло, яке розкладається: натискаєш на кнопочку – і ти напівлежиш. Ну і стільчик для лікарки.
▪▪▪
– Можеш розказати, як все відбувається в деталях?
Кетамін вводять трьома способами: внутрішньовенно, спреєм через ніс та через рот. Мій випадок – останній, я приймаю таку маленьку наче цукерочку. Головне завдання – не ковтнути її одразу, а розмістити між яснами та щокою, поки вона не розчиниться. Зазвичай це 10-15 хвилин. Не дуже приємні відчуття, рот повний слини, але ти не можеш ковтнути бо є ризик заковтнути цю «цукерку».
Кетамін всмоктується через слизову оболонку роту. Через 15 хвилин ти або ковтаєш це все, або випльовуєш. Тоді ти собі відкидаєш крісло і чекаєш «польоту». Температура тіла може падати, тому рекомендовано вкритися ковдрою.
Кетамін впливає на тиск, тому передусім психіатриня вимірює його і протягом всього сеансу робить це ще кілька разів. У мене з собою завжди навушники, я слухаю музику для медитацій впродовж «польоту» або книги. Згодом я відкрила для себе цілі плейлісти «кетамінових треків», які люди викладають онлайн.
▪▪▪
– Що ти відчуваєш під час прийому?
Реальний ефект приходить десь через 25 хвилин. Всі його відчувають по-різному, у мене голова стає такою легкою, і важкість тіла перекочується у крісло, якось так. Ти відчуваєш себе неймовірно розслабленою. (Хоча першого разу мені все одно було важко розслабитися. Взагалі перший раз не був пречудовий, тривожність вбила весь ефект, чесно кажучи).
Лікарка питає, чи прикрутити світло, я зголошуюсь бо так комфортніше. Ти ніби не зовсім тут, трошки в іншому місці. Ти все чуєш і розумієш, але ти поза всім цим. Психіатриня періодично заходить і питає, чи все в порядку. Ти здатна відповідати, але твоя вимова уповільнена, я можу це порівняти з тим відчуттям, коли ти дуже п’яна і важко говорити.
А ще є такий момент: іноді після того, як ти ковтаєш, залишки попадають до шлунку і всмоктуються там, але пізніше – і тоді відбувається другий «приход». Ефект від першого спливає десь через 40 хвилин після прийому, а приблизно через годину накриває знову, якщо ти заковтнула ту «цукерку». Саме це сталося зі мною, коли я вперше прийшла на лікування.
Цей другий «політ» виявився більш глибоким, більш розслаблюючим, і моя тривожність просто розчинилася у повітрі, ніби і не було її. Я зрозуміла, що мені нема чого переживати і все в порядку.
▪▪▪
– Як терапія на тебе вплинула?
Передусім мені вона подобається. Лікування відбувається зазвичай у першій половині дня, і після цього тобі рекомендується не робити нічого. Заборонено водити машину, наприклад, чи там працювати на якихось приладах. Але цього й не хочеться – ти настільки розслаблена, що хочеш тільки сидіти чи лежати і насолоджуватися цим відчуттям. Чудовий час!
Ефект я відчула вже на перший-другий день після початку лікування. Моя тривожність просто зійшла майже нанівець, а симптоми депресії почали відступати. На початку лікування я приймала лише одну «цукерку». Через деякий час лікарка почала підвищувати дозу, і відчуття розслабленості посилювалося разом з відчуттям що ти начебто окремо від тіла. Ефект виявився накопичувальним – чим глибше в терапію, тим краще мені ставало. Я відвідувала лікування місяць два рази на тиждень, і за цей час депресія майже повністю щезла.
▪▪▪
– І все, тоді сеанси припиняються?
Ні, лікарка просто почала знижувати дозу, спочатку до разу на тиждень. І зараз, через 6 місяців з початку лікування я ходжу до неї раз на два тижні. Поки що я на цій підтримуючій терапії, але психіатриня постійно знижує дозу.
▪▪▪
– Чи є звикання?
У мене немає ніякого звикання. Це суперський досвід, я завжди радію поїздці на терапію, але немає такого що прям кожного дня хочеться мені прийняти. Посередині лікування я поїхала у відрядження на три тижні, почувала себе прекрасно, але за кетаміном не сумувала.
▪▪▪
– Чи ти припинила прийом пігулок, як пішла на кетамін?
Ні, кетамінова терапія не замістила повністю моє лікування. Я так само приймаю антидепресанти та стабілізатори настрою. Але кетамін, я так думаю, це прекрасна штука для тих, у кого депресія – як у мене – не дуже піддається лікуванню звичайними препаратами.
