- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 1.862
- Репутация
- 527
- Реакции
- 1.069
Говоримо про особливості функціонування мозку людей із РДУГ і фармакотерапію цього розладу.
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) зустрічається у близько 5-7,2% молоді і 2,5-6,7% дорослих.
Він характеризується:
- меншими можливостями коноролювання уваги: труднощі у зосереджуванні, особливо під час виконання нудного завдання, неможливість відірватись від дії, на якій особа сильно сфокусується – особливо якщо їй це цікаво;
- імпульсивністю: труднощі у контролюванні своїх дій/слів, виражання емоцій;
- гіперактивністю: у дорослому віці може бути менш виражена, проявлятись у виконуванні незначних рухів типу гра з біжутерією, одягом, волоссям.
РДУГ може бути пов’язаний з емоційною дизрегуляцією, тобто труднощами у тому, щоб заспокоїти свої емоційні реакції, вибуховістю, інтенсивним переживанням різних емоцій – і приємних, і неприємних. Симптоми РДУГ можуть викликати проблеми в таких аспектах життя, як праця, навчання і стосунки з людьми.
У людей, що мають РДУГ, часто також можна спостерігати інші розлади, типу депресія, тривожність, обсесивно-компульсивний розлад, біполярний розлад, аутизм, проблемне вживання ПАР. Водночас симптоми, схожі на РДУГ, можуть проявлятись у інших розладах, тому діагностика буває непростою справою, а поставити діагноз і назначити лікування може тільки психіатр_ка.
▪▪▪
ЯК ПРАЦЮЄ МОЗОК У ЛЮДИНИ З РДУГ: ДОФАМІН, НОРАДРЕНАЛІН
РДУГ класифікують як неврологічно-поведінковий синдром розладу розвитку. Тобто симптоми РДУГ проявляються найчастіше ще в дитинстві (близько 90% людей, що мали діагноз РДУГ у дитинстві, проявляють симптоми у дорослому віці) і його пов’язують з інакшим, ніж у людей без РДУГ, фунціонуванням мозоку. Йдеться зокрема про особливості у роботі дофамінової і норепінефринової систем, а також експресії генів, що відповідають за їх діяльність.
Дофамін відповідає, між іншим, не стільки за почуття нагороди і приємності, як вважалось раніше, скільки за мотивацію до осягнення нагороди. Завдяки йому співпрацюють структури, що відповідають за утримування уваги і контроль когнітивних функцій (фронтальна доля), запам’ятовування контектсту ситуації, у якій виступала нагорода (гіпокамп), надання емоційної вартості ситуації/об’єкту (амигдала), детекції потенційної нагороди (вентральна область покриву, VTA), а також контроль рухів, навчання поведінки, розуміння, об’єкт є приємним чи неприємним (прилегле ядро, NAc).
Вважається, що в людей, які мають РДУГ, зворотнє захоплення дофаміну (тобто вбирання дофаміну до нейронів з міжсинаптичного простору для подальшого зберігення) є більш інтенсивним; як наслідок, у міжсинаптичному просторі менше дофаміну і він слабше впливає на нейрони. Цей механізм пов’язують із порушенням процесів навчання, неуважністю і невгамовністю.
Ліки, що спрямовані на збільшення рівня дофаміну у міжсинаптичному просторі через зменшення зворотнього захоплення, називають стимуляторами. До них належать, наприклад, метилфенідат (т.м. Концерта/Ріталін) і декстроамфетамін (т.м. Аддералл). Як назва групи підказує – ці ліки в основі свого механізму схожі на амфетамін. Проте вони працюють дещо слабше і повільніше, ніж амфетамін, що не сприяє появі швидкого й іненсивного хаю, як у випадку з амфетаміном чи іншими стимуляторами, а також знижує їх потенціал до розвитку залежності. Саме метилфенідат рекомендують виписувати у першу чергу при РДУГ, проте в Україні він недоступний, і частіше застосовують ліки, що регулють рівень норепінефрину.
У людей, що мають РДУГ, часто також можна спостерігати інші розлади, типу депресія, тривожність, обсесивно-компульсивний розлад, біполярний розлад, аутизм, проблемне вживання ПАР. Водночас симптоми, схожі на РДУГ, можуть проявлятись у інших розладах, тому діагностика буває непростою справою, а поставити діагноз і назначити лікування може тільки психіатр_ка.
▪▪▪
ЯК ПРАЦЮЄ МОЗОК У ЛЮДИНИ З РДУГ: ДОФАМІН, НОРАДРЕНАЛІН
РДУГ класифікують як неврологічно-поведінковий синдром розладу розвитку. Тобто симптоми РДУГ проявляються найчастіше ще в дитинстві (близько 90% людей, що мали діагноз РДУГ у дитинстві, проявляють симптоми у дорослому віці) і його пов’язують з інакшим, ніж у людей без РДУГ, фунціонуванням мозоку. Йдеться зокрема про особливості у роботі дофамінової і норепінефринової систем, а також експресії генів, що відповідають за їх діяльність.
Дофамін відповідає, між іншим, не стільки за почуття нагороди і приємності, як вважалось раніше, скільки за мотивацію до осягнення нагороди. Завдяки йому співпрацюють структури, що відповідають за утримування уваги і контроль когнітивних функцій (фронтальна доля), запам’ятовування контектсту ситуації, у якій виступала нагорода (гіпокамп), надання емоційної вартості ситуації/об’єкту (амигдала), детекції потенційної нагороди (вентральна область покриву, VTA), а також контроль рухів, навчання поведінки, розуміння, об’єкт є приємним чи неприємним (прилегле ядро, NAc).
Вважається, що в людей, які мають РДУГ, зворотнє захоплення дофаміну (тобто вбирання дофаміну до нейронів з міжсинаптичного простору для подальшого зберігення) є більш інтенсивним; як наслідок, у міжсинаптичному просторі менше дофаміну і він слабше впливає на нейрони. Цей механізм пов’язують із порушенням процесів навчання, неуважністю і невгамовністю.
Ліки, що спрямовані на збільшення рівня дофаміну у міжсинаптичному просторі через зменшення зворотнього захоплення, називають стимуляторами. До них належать, наприклад, метилфенідат (т.м. Концерта/Ріталін) і декстроамфетамін (т.м. Аддералл). Як назва групи підказує – ці ліки в основі свого механізму схожі на амфетамін. Проте вони працюють дещо слабше і повільніше, ніж амфетамін, що не сприяє появі швидкого й іненсивного хаю, як у випадку з амфетаміном чи іншими стимуляторами, а також знижує їх потенціал до розвитку залежності. Саме метилфенідат рекомендують виписувати у першу чергу при РДУГ, проте в Україні він недоступний, і частіше застосовують ліки, що регулють рівень норепінефрину.
