Скажи емоційному насильству "ні"

daddydwarf

Support
Seller
Мес†ный
Регистрация
12 Июн 2019
Сообщения
1.862
Репутация
527
Реакции
1.069
51130_2_thumb.jpg


Ми добре розуміємо, що таке фізичне насильство у стосунках. Найчастіше коли про це йдеться, то маються на увазі деспотичний партнер чи партнерка або батьки, які вдаються до фізичних покарань.
А ось про емоційне насильство люди не завжди готові говорити, хоча тема часто піднімається в публічному просторі. Психологічний аб’юз багато хто навіть і не вважає насильством: типу, ну покричали один на одного (а частіше накричали на мене), але якщо груба фізична сила не застосовується, то що тут страшного взагалі? І людина мовчить та продовжує терпіти.

Буває, що люди не розуміють до кінця, що між ними відбувається і що їхні стосунки виходять за рамки нормального. Особливо якщо це підліток, який зазнає емоційного насильства з боку батьків. Тому що він звик, іншого ставлення до себе не знає, а дорослі тиснуть своїм авторитетом.
Але такі відносини мають вкрай негативний вплив на особистість. Вони руйнують самооцінку, підривають упевненість у собі. Вони стресові та деструктивні.

Дуже важливо навчиться розуміти, коли відносини стають нездоровими.

▪▪▪
ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНЕ НАСИЛЬСТВО

Воно може виявлятися по-різному. Але загалом це постійний пресинг, під який потрапляє жертва. Зокрема це можуть бути часта критика, засудження, приниження, нехтування інтересами, образи, погрози, залякування, заборони та інші дії такого роду. Якщо таке постійно повторюється протягом певного часу – це надзвичайно тривожний знак.
Аб’юзером – тим, хто чинить психологічне насильство, може бути будь-хто – батьки, партнер, друг, начальник чи колега.

▪▪▪
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТИ ЗАЗНАЄШ ЕМОЦІЙНОГО НАСИЛЬСТВА

Ось ознаки психологічного аб’юзу. Якщо тобі знайоме таке ставлення, можливо, ти перебуваєш в аб’юзивних стосунках.​
  1. Тебе постійно намагаються контролювати.​
  2. Твоя думка не враховується.​
  3. Ти завжди повинен_повинна просити дозволу зробити те чи те: піти погуляти, зустрітися з друзями.​
  4. Ти звітуєш за свої фінансові витрати.​
  5. Тебе постійно смикають, поправляють, соромлять за поведінку.​
  6. Тобі часто вказують на твої недоліки, згадують твої помилки чи промахи.​
  7. Тебе звинувачують у тому, чого ти не робиш.​
  8. Тебе звинувачують у тому, що ти створюєш іншим (зокрема твоїм обвинувачам) проблеми.​
  9. Від тебе вимагають беззаперечної поваги.​
  10. Тобою намагаються маніпулювати – сльозами, погрозами, скаргами.​
  11. Тебе принижують, висміюють над іншими людьми.​
  12. Про тебе розповідають інформацію, якою ти не хочеш ділитися.​
  13. Тебе запевняють, що зауваження необразливі, і сміються з того, що ти ображаєшся.​
  14. Тобі не співчувають.​
  15. Перед тобою ніколи не вибачаються.​
▪▪▪
Таку ситуацію і таке ставлення не можна ігнорувати!

Перше, що потрібно зробити, – це усвідомити проблему і не миритися з роллю жертви. Ти не можеш постійно нехтувати своїми інтересами та потребами.
Друге – спробувати встановити рамки. Абсолютно спокійно дай зрозуміти аб’юзеру (чи аб'юзерам), що ти не вважаєш таке ставлення до себе нормальним. І ти не маєш наміру це терпіти. Поясни, що якщо таке повторюватиметься, то ти поводитимешся інакше (не підтримуватимеш розмову, вийдеш із кімнати тощо).
Намагайся не сперечатися. Якщо це повторювана ситуація, то суперечка навряд чи приведе до чогось конструктивного. Ти просто змарнуєш час і нерви, а аб’юзер ще й буде намагатися маніпулювати тобою, доводячи, що ти в усьому винен_винна і вигадуєш нісенітниці.
Іноді з таких стосунків краще просто піти зовсім (звісно, це майже нереально, якщо мова йде про батьків-аб’юзерів). На жаль, здебільшого аб’юзери не визнають своєї провини і переконати їх практично неможливо.
Якщо ситуація дуже напружена, звернися зі своєю проблемою до когось, кому ти довіряєш – психолог у школі, друг, родич, подзвони на гарячу лінію психологічної допомоги. Іноді без втручання ззовні ситуацію вирішити дуже важко.
 
Назад
Сверху Снизу