Интересно Наркоманія та її розповсюдження

Регистрация
17 Мар 2019
Сообщения
5
Репутация
0
Реакции
9
Наркоманія — це захворювання, яке виникає внаслідок вживання специфічних препаратів, які отримали загальну назву наркотики. Воно характеризується нездатністю стриматись від споживання постійно зростаючої кількості наркотиків. При цьому виникає стійка фізична та психічна залежність від них, що проявляється ураженнями внутрішніх органів, розладами психіки, розвитком абстинентного синдрому (від abstinentia — повне утримання від уживання чогось), так званої ломки у наркоманів або похмілля в алкоголіків.

Споживання наркотиків викликає наркотичну ейфорію (від euphoria — піднесеність), досягнення якої вимагає з часом усе більшої їхньої кількості, усі бажання зводяться до одного — дістати все більше й більше наркотичної речовини.

Наркоманія — це загальний термін, що включає кілька форм залежності.

• Толерантність (витримування) до наркотику збільшується в міру того, як організм звикає до нього. Зі збільшенням толерантності зростає кількість наркотику, необхідна для одержання колишнього ефекту.

• Залежність — це термін, який описує стан звикання організму жити під впливом наркотику. Коли прийом наркотику припиняється, наркоман відчуває крайній дискомфорт, тобто синдром скасування.

• Психологічна залежність — потреба або бажання продовжувати приймати наркотик, незалежно від того, чи є фізична залежність, чи немає. Однак людина після довгого вживання або застосування при специфічних обставинах може звикати до наркотику.

Розвиток наркоманії відбувається у три стадії:

— початкова або звикання, коли змінюється реактивність та формується психічна залежність;

— середня або хронічна, коли формується фізична залежність від наркотиків, перебудовується функціональна діяльність організму, порушується нормальна робота його органів і систем, що викликає з часом нестерпно болісні відчуття;

— пізня або виснаження, коли руйнуються структури нервової та інших систем, людина втрачає контроль за своїми вчинками, нездатна аналізувати та адекватно оцінювати свій стан.

Проблеми наркоманії хвилюють увесь світ. Вважається, що на Землі понад 1 млрд. людей уживає наркотики. Не є винятком і Україна.

Доповідь Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 24 січня 2002 року "Про стан протидії незаконному обігу наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, ефективності заходів, спрямованих на запобігання негативному впливу наркоманії на молодь протягом 2000-2001 років" містить деякі цифри. Так, на початок 2002 р. в Україні офіційно виявлено 107100 наркоманів, серед яких 68% старших за 30 років, 78% — непрацюючі, майже 25% — жінки, 5400 — неповнолітні. Фахівці вважають, що реальні показники перевищують наведені у 10 разів. Таким чином, серед 500 українців є 1 наркоман. Щорічно береться на облік 10-15 тис. наркоманів.
За даними МВС України, протягом 2001 року особи у наркотичному стані вчинили 14,5 тис. злочинів, більшість із яких з метою одержати кошти на придбання наркотичних засобів.

Надзвичайно поширено такі наркотики, як алкоголь та тютюн.

Чинниками, що сприяють поширенню наркотиків, є:

— величезні прибутки від торгівлі ними;

— поширення у мистецтві та масовій культурі творів, які показують задоволення від уживання наркотиків, створюють позитивний образ наркоманів;

— зниження негативного ставлення з боку суспільства, родичів та знайомих на вживання наркотиків.

Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
Висунуто кілька теорій дії наркотиків на організм — фармакологічну, нервово-гуморальну та змішану.

Більшість психоактивних наркотиків хімічно подібні до речовин, які виділяються нервовими клітинами при їхній стимуляції. Ці речовини взаємодіють з іншими нервовими клітинами, що забезпечує передачу імпульсів та реагування на них. До таких речовин належать серотонін і ендорфіни, які контролюють настрій, емоції, вивільнення гормонів, а також зменшують відчуття болю.

Психоактивні наркотики підсилюють вплив цих природних речовин, викликаючи підвищену реакцію з боку рецепторів (відчуття кайфу). Потім зворотний зв'язок викликає їхнє менше виділення, якщо ж наркотик продовжувати приймати, то виділення припиняється. Для досягнення попереднього задоволення потрібно все більше й більше наркотику. Припинення вживання наркотику приводить до неприємних фізичних наслідків, тому що виділення природних речовин не відновлюється протягом декількох днів. У цей час організм змушений обходитися без наркотику і без них.
Одні наркотики придушують нервову активність мозку, інші стимулюють її, у Цьому полягає розходження в їхніх психічних ефектах. Має значення кількість прийнятого наркотику, його чистота та концентрація, шлях уведення, а також психічний і фізичний стан людини, яка вживає наркотики, її очікування та реакція оточуючих. Ефект часто підсилюються, якщо приймають наркотики стомленими чи голодними

Психоактивні наркотики підрозділяють на чотири головні групи відповідно до їхнього впливу: депресанти, стимулятори, галюциногени і маріхуана)
 
Как будто обратно в школу вернулся.
Помню как учителя или наркологи каждый год проводили лекции ученикам о вреде наркотиков, я в тот момент видимо хапал на школьной курилке)
В статье ничего нового не узнал, но другим думаю будет интересно почитать)))
 
Самый большой даход от запрещения наркотиков получают мусора . На слежение сайтов , на внедрения, на суды О крышивании аще молчу .
А наркотики запрещены потому что они наркотики . А шо це таке свора бумагоморателей обьяснить не в состоянии - наркотики чё непонятно

Нарко́тик (от греч. ναρκωτικός — приводящий в оцепенение, греч. νάρκωσις — ступор) — согласно определению ВОЗхимический агент, вызывающий ступор, кому или нечувствительность к боли[1]. Термин обычно относится к опиатам или опиоидам, которые называются наркотическими анальгетиками[2][3][4].

Считается, что термин «ναρκωτικός» (наркотик) впервые был употреблён греческим целителем Гиппократом, — в частности, для описания веществ, вызывающих потерю чувствительности или паралич. Данный термин также употреблял выдающийся врач античности Клавдий Гален. В качестве таких веществ Гален, например, упоминал корень мандрагоры[5], семена эклаты и мака[6][7](см. также опиум).

В конце XX века значение термина в русском языке расширилось[8]. Отличие значения от первоначального[9] связано с отнесением к наркотикам веществ, ранее не обозначавшихся этим словом (как то: продукты конопли, псилоцибиновые грибы и т. д.)[10].

В английском языке словом «narcotic» по-прежнему называют только опиоиды. Его не следует путать со словом «drug», наиболее точный перевод которого «препарат».

В настоящее время термин «наркотик» иногда используется в русскоязычной медицине и юриспруденции не вполне точно, в расширенном значении, обозначая им все запрещённые психоактивные вещества вне зависимости от их фармакологии, а также в переводах англоязычных медицинских и юридических документов, в которых нелегальные препараты называют illegal drugs, а не narcotic drugs[2][3].

В настоящий момент в большинстве стран оборот наркотиков ограничен. По состоянию на 1 ноября 2009 года число сторон Конвенции 1961 года или этой конвенции с поправками, внесёнными в неё в соответствии с Протоколом 1972 года, достигло 186, что составляет 96 % всех государств. Из них 184 государства являлись сторонами Конвенции 1961 года с поправками, внесёнными в неё в соответствии с Протоколом 1972 года. Афганистан и Чад являются сторонами только лишь Конвенции 1961 года без поправок. Не присоединились к Конвенции 1961 года 8 государств: Экваториальная Гвинея, Тимор-Лешти, Вануату, Кирибати, Науру, Острова Кука, Самоа и Тувалу[11].
 
Назад
Сверху Снизу